четвер, 1 березня 2018 р.

ЧЕРНІВЕЦЬКИХ УЧИТЕЛІВ ЗАПРОШУЮТЬ НА ЗУСТРІЧ ІЗ ВІДОМИМ МОВОЗНАВЦЕМ ОЛЕКСАНДРОМ АВРАМЕНКОМ

Відомий український мовознавець Олександр Авраменко приїде до Чернівців. У п’ятницю, 2 березня, він зустрінеться із учителями української мови та літератури у палаці творчості «Юність Буковини». Початок зустрічі о 10.00.

Довідка
Олександр Авраменко -  український педагог, теле- та радіоведучий. Автор понад п'ятдесяти підручників та посібників з української мови й літератури. Лауреат всеукраїнського конкурсу «Учитель року» (1996) та Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди (2007). Заслужений працівник освіти України (2017).

субота, 24 лютого 2018 р.

Методичні рекомендації до ЗНО

Особливості тесту ЗНО 2018 року з української мови і літератури та матеріали для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури у 2018 році: 
http://osvita.ua/test/training/5013/

Додаткові матеріали для підготовки: 
https://drive.google.com/drive/folders/1QMHGfjX1ykmS9-hhSXS0dw-ywOZ4ydA6

Тестові завдання по класах:
https://drive.google.com/drive/folders/17nldH-r8bOSVQNhnajlwdBdmXuPsDqUg

пʼятниця, 23 лютого 2018 р.

Сценарій літературного заходу "Запах євшану"


Запах євшану

(Сценарій літературного заходу)
(за творами „Євшан-зілля” М.Вороного та „Евшан-зілля” Л.Мосендза)
Розробила
викладач української мови
та літератури ЧПЛАС
Денисова
Ольга Робертівна

Вперше знайомимо учнів з поезією Миколи Вороного у базовій школі. Програма пропонує для вивчення поему «Євшан-зілля». Останніми роками під час вивчення творчості цього письменника на першому курсі пропоную учням підготувати літературні читання з елементами дискусії, на яких згадуємо цю поему і обговорюємо оповідання Леоніда Мосендза „Евшан-зілля”, Це оповідання віднайшла для себе, перечитуючи тритомник „Українське слово”. Як гарно доповнюють ці твори один одного!
Звертаємо увагу, що націю, народ зберігає у часі не просто арифметична кількість людей, а їх єдність та історична пам’ять. Саме це дало можливість вижити єврейському народові без держави і без території, і навіть мови.
Маю глибоке переконання, що кожного року в учнів має бути свято Слова. На першому курсі таким святом може бути „Євшан-зілля”. До заходу готуємося всі – читаємо твори, продумуємо актуальну проблематику.
З практики знаю, що цей захід залишається у пам’яті учнів надовго. Він дає основу і для багатьох наступних розмов про наш патріотизм, відповідальність перед суспільством за наші вчинки.


Мета: розвивати мовленнєву та соціальну компетенції учнів; пробуджувати в серцях учнів патріотичні почуття, розвивати вміння виразного читання та переказу ліро-епічного твору; виховувати любов до рідного краю.
Обладнання:  пучки калини, гілочки верб та рушники;
ілюстрації на тему національних символів та пам’яті; пучки полину;
мультимедійний проектор, ноутбук; презентація;
записи ’’Половецьких танців” Бородіна, Т.Петриненко ,,Я — професійний раб”, „Пастуша сопіка”;
плакат з визначенням поняття памяті;
плакат з епіграфом;
плакат «Словникова робота: агаряни, ізмаїльтяни — половці».
Одна Батьківщина і двох не буває,
(М.Бакай)
Ведучий 1
Значення слова ПАМ’ЯТЬглибинне. Пам’ятьнаша честь. Пам’ятьце щоб ми ніколи не забували, на якій землі живемо, хто наші пращури, діди, батьки, яка наша історія.
Ведучий 2
Літературу кінця ХІХ-ХХ століть захопило акцентування на внутрішній природі нації, як найбільшому гаранті самого її існування. Це було викликане важливими причинами. Питання про те, чому Україна — одна з наймогутніших країн Європи раннього середньовіччя  втратила свою незалежність і протягом багатьох століть була бездержавною, у 20-30 роки особливо гостро стояло перед українською інтелігенцією.
Ведучий 3
В чому ж причина трагічного становища, в якому опинилася Україна: в несприятливому збігові обставин чи, може, в зміні менталітету нації, в її переродженні, втраті державотворчого начала? (Як це нам знайоме!)
Ведучий 4
Історики, філософи, письменники прагнули поставити події початку століття у ширший історичний контекст, визначити закономірності історії України протягом принаймні шести останніх століть бездержавності. Згадувалися, зокрема, слова німецького історика культури XVIII століття Г.Гердера, який називав Україну новою Елладою і пророкував їй — на підставі родючої землі.
Ведучий 1
Микола Кіндратович Вороний - видатний український діяч, творчість якого припадає на злам ХІХ-ХХ століть. Першорядний поет, талановитий критик, історик і публіцист, актор, режисер і майстерний перекладач — він зробив великий внесок у скарбницю рідної літератури і культури. Однак доля його мистецької спадщини нелегка: довгі роки радянської влади поет був майже невідомий читачеві. Єдине посмертне видання його творів вийшло в 1959 році. У кінці XX століття побачила світ книжка вибраного.
Ведучий 2
Леоні́д Ма́ркович Мо́сенд — український поет, прозаїк, есеїст, гуморист (спільно з Ю.Кленом - під псевдонімом Порфирій Горотак). Його спадщина багата: збірка «Зодіак» (1941), три поеми («Вічний корабель» (1940), «Канітферштан» (1945) і «Волинський рік» (1948)), три збірки новел і оповідань («Засів», «Людина покірна», «Відплата») і незавершений роман «Останній пророк» (посмертне видання 1960).
Ведучий 3
Згадаймо і любім святе минуле,
і з вірою в майбутнє ясно йдім,
Щоб ми, як інші, сонця світ здобули і мали власний храм і власний дім.
М. Матіїв-Мельник
У затемненому залі звучить мелодія половецьких танців з опери Бородіна „Князь Ігор”. Мелодія звучить 15 хвилин. Цього вистачає до кінця читання твору
Ведучий 4
В давніх літописах наших
Єсть одно оповідання,
Що зворушує у серці
Найсвятіші почування.
Не блищить воно красою
Слів гучних і мальовничих,
Не вихвалює героїв
Та їх вчинків войовничих.
Ні, про інше щось говорить
Те старе оповідання.
Між рядками слів таїться
В нім якесь пророкування.
Запалюється свічка
Ведучий 1
В літо 6709 (1201). Начало княжения великаго князя Романа, самодержца бывша всей Руской земли, князя Галичкого.
По смерти же великого князя Романа, приснопамятнаго самодержьца всея Руси,одолівша всим поганьскым языком, ума мудростью ходяща по заповідемь божиим...
Ведучий 2
Він бо кинувся на поганих, як той лев, сердитий же був, як орел, а хоробрий був, як той тур, бо ревно наслідував він предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців, вигнав хана їхнього Отрока в Обези, на Залізні ворота, а хан Сирчан зостався коло Дону, рибою відживши...”
Викладач
Так мовила легенда, співала половецька сага, так переповів літописець. Цей переказ використовували багато письменників, серед них І.Франко, О.Олесь. Скористався ним і Микола Вороний. У кожного народу є знаки символи, обереги, до яких горнеться душа у дні радості і горя, у дні війни і миру. Про такі символи говорили ми неодноразово. Чи можете назвати їх зараз?
(учні називають)
Про такий символ, про людську пам’ять, про людську душу поема М.Вороного „Євшан-зілля”
(звучать половецькі мелодії)

Вчитель пропонує проблемні питання до обговорення
Чи дотримався автор деталей легенди?

Учні зауважують, що у поемі немає половецьких імен, основні події відбуваються не в Абхазії, а у Києвістолиці руської держави
Як жилося хлопцеві-невільникові ?
І жилось тому хлоп'яті
і безпечно, і вигідно
До чого це призвело?
Хлопчик став забувати рідний край ,степ , звикає до інших обставин життя і до чужих звичаїв
Що дізнаємося про половецького хана-батька?
Тужить за сином улюбленим, не змирився з розлукою, послав гудця у Київ
Як діяв гудець у Києві?
Піснею нагадував про давню славу степовиків, колисковою нагадував матір, і, зрештою, дав понюхати Євшану
Якою була реакція юнака?
Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати!
Які є народнопісенні елементи у поемі
Гудець іде „три дні, три ночі”, половецький хан звертається до гудця: „ти шугаєш ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скачеш, розумієшся на чарах. ”
Чим же завершує автор поему? Чому так сумно?
Мабуть, тому, що хотів бачити і не бачив в Україні сил, котрі могли б підняти її з колін

Викладач
Леонід Мосендз пішов далі. Він спроектував можливі події, які й спричинили зникнення половецького племені. Отже, Отрок повертається у степ.

Як зустріли половці ханенка?
Брали руки Сірчана і Отрока ,і Отрок знав: це присягається йому його нарід, присягається, що буде так само вірним синові, як був досі вірним батькові
Якими були перші почуття Отрока після смерті батька?
похоронний повізвсе довкола чуже, чуже для руської душі половецького хана, і лише запах євшану стискав груди
Викладач
Ми вже мали такий варіант використаним чарів числа у поемі Лесі Українки „Роберт Брюс, король шотландський". Як це описується?
Викладач
Але…Поразки знесилили половців.

Які пропозиції з’явилися на раді ханів?
Хан Кобяк м'яко стелив, чому?мов дружину русинку, схильний до осілого життя, християнин, а Отрокові, то й Іншим, здалося, що він чнайшов причину поразок і занепаду свого народу. Так, це руський бог!
Який висновок і які дії молодого хана?
Треба прийняти у серце нового бога - руського, бо він сильний; старих богів знищити, знищити старі амулети, капиточки, відкинути старі звичаї; тоді, десь у майбутньому народ поборе Русь.
Не всі змирилися з чужим богом. Частина племені переселилася.
Які зміни в суспільстві відбулися?
Минули роки і ніхто не підхопив клич „На Русь!" Загальну думку висловив ханенко без імені, а євшан-зілля не дало ніякого запаху!
(Звучить пісня Т.Петриненка „Професійний раб"; у музичній паузі після другої строфидві хвилинирозмова про пошук тих, що не схилилися)
Проблемні питання:

·          Що ж стало причиною занепаду половецького народу?
·          Чи був інший шлях?
·          Всяке діяння має мати свою відплату. Хто виніс вирок Отрокові?
·          Чи справедливим був той вирок?
·          Яка тема твору?
·          Чи важливою є сьогодні ця тема для України?
·          Що поєднує „Євшан-зілля” М.Вороного та „Евшан-зілля” Л.Мосендза?
Відкритий мікрофон
Учасники заходу самостійно підводять підсумок обговорення


Сценарій літературно-музичного заходу "Засумуй, трембіто!"


Засумуй, трембіто!
(сценарій літературно-музичного заходу)


Розробила
викладач української мови
та літератури ЧПЛАС
Денисова
Ольга Робертівна

Мета: засобами виразного читання та співу відтворити красу стрілецьких пісень; сприяти удосконаленню навичок учнів робити аналіз поетичних творів, розумінню глибинності змісту пісні, вихованню у підлітків почуття гордості за героїчне минуле свого народу, патріотизму та історичної пам’яті; прищеплювати любов до військово-патріотичної пісні.
Обладнання: мультимедійний проектор, ноутбук, презентація «Українські січові стрільці»;
Відеотека:
1.     «Чуєш, брате мій» https://www.youtube.com/watch?v=q4zBpK4vXww
2.     «Ой у лузі червона калина»
3.     «Питається вітер смерти» https://www.youtube.com/watch?v=_BA-vF6TB4k
4.     «Бо війна війною» https://www.youtube.com/watch?v=QMj87pwW5E0
5.     «Пиймо, друзі» https://www.youtube.com/watch?v=gM8st85X4Xw
6.     «Не сміє бути в нас страху»
7.     «О, Україно» https://www.youtube.com/watch?v=XXPYjZfI1zc
8.     «Повіяв вітер степовий»
9.     «Стрілецькі могили» https://www.youtube.com/watch?v=DicAF-C1U9k
10.           Гімн України https://www.youtube.com/watch?v=EdH1d1UMKPE

Ведучий 1
(на тлі пісні Б. Лепкого «Чуєш, брате мій»)
Українське військо як таке має давню історію: Трипілля, анти, княже військо, на якому постала Київська Русь, козацтво… Але у ХХ століття Україна увійшла без власного війська, розділена між Австрією та Росією
Але, як відомо, початок століття зазвичай приносить зміни
Ведучий 2
Така історія…
Кажуть, якщо зібрати всі пісні, збережені і втрачені, розташування їх у хронологічному порядку, то вийде співана історія України, частиною якої є історія українського війська.
Сьогодні говоримо про пісні Легіону Українських Січових Стрільців. Кожна стрілецька пісня – це мить з життя молодих спраглих до волі юнаків, які хотіли жити, радіти, творити.
Ведучий 3
Через сплюндровані могили і повалені березові хрести, з далеких доріг, битих стрілецькими ногами, вона вривається знову, як згадка про волю. Квіткою-незабудкою знову розцвітає на неопалимих купинах вдячної людської пам’яті.
Ведучий 4
Ще не вдаряла блискавками об схили Карпат, не шаліла ураганом по степах України, а для неї народ віддавав зі своєї скарбниці мелодії і слова, аби була вічною, як їх творець і його одвічне прагнення до волі.
Ведучий 1
Ще не було навіть перших добровільних формувань Українських Січових Стрільців, а вже була «Ой у лузі червона калина», яка після боїв над Стрипою сприймалася як гімн стрілецтва. Автором її був Степан Чарнецький, поет, автор тодішніх популярних пісень, а перед війною ще й директор та режисер українського театру під проводом «Руської бесіди»
Ведучий 2
Потребували пісень. Першими піснями, які взяло у свої ранці Стрілецтво, були «Не пора» Івана Франка, вже готові народні пісні, здебільшого жовнярської та рекрутської тематики, героїчні та патріотичні пісні або такі авторські твори, які стали народними – «Верховино, світку ти наш» Миколи Устияновича, «Над Прутом у лузі» Сидора Воробкевича та чимало інших.
Ведучий 3
Кожна стрілецька пісня – це історія Стрілецтва, організація якого починається з серпня 1914 року. Утворився Український легіон або інакше – Легіон УСС із добровольців з товариств «Січ», «Сокіл», «Пласт». Тут була юнь і краса галицької землі, згуртована, аби визволити Велику Україну з віковічних царських кайданів.
(звучить пісня «Ой у лузі червона калина»)
Ведучий 4
Йшла маленька Україна в бій, аби визволити Велику, а разом з нею і себе. Поки йшли бої, не було часу творити пісні. Пристосовували до своїх потреб мирні пісні. Так сталося і з піснею «Ой із-за гори».
Ведучий 1
Перші бої. Перші полеглі. Перші спогади про загиблих товаришів, які ще вчора були поруч. Спогади про переможний бій у Карпатах на горі Маківці, що відбувся у травні 1915 року, створили і дві перші перлини стрілецької пісні Михайла Гайворонського. Одна з них – «Питається вітер смерти», яка у стрільців прийнялась як плач за загиблими. Слова її належать Юрієві Шкрумеляку.
(Звучить пісня «Питається вітер смерти»)
Ведучий 2
Але січові стрільці – то молоді люди. На відпочинку душа хоче пісні ліричної. Надзвичайно популярні тоді були пісні Романа Купчинського «Човен хитається», «Гей видно село», «Їхав козак на війноньку».
Звучать жартівливі пісні Левка Лепкого про самих же стрільців, бо вони, як і ви, не здатні довго журитися: «Бо війна війною» (про сотника Івана Цяпку – реальну особу), «Зажурились галичанки». Пісні про історичних осіб – часте явище у творчості поетів УСС.
(Звучить пісня «Бо війна війною»)
Ведучий 3
Стрілецьке військо постійно перебувало в русі, а пісня, особливо авторська, потребує бодай якогось супроводу. Тому найуживанішим інструментом стає.. звичайна гітара.
А де молоді хлопці – там і любовні пригоди. Надзвичайно популярною тоді була пісня «Пиймо, друзі» (про зраду дівчини через каліцтво стрільця), яка стала гімном неодруженої частини стрілецтва і співалась в анти феміністичному настрої.
(звучить пісня «Пиймо друзі»)
Ведучий 4
Окремі коші створювали собі гімни свого формування. Старшини і хорунжі, нагороджені орденом Лицарів Залізної Остроги, мали свої пісні, котрі співали як гімн. Серед них і пісня Романа Купчинського «Не сміє бути в нас страху».
(звучить пісня «Не сміє бути в нас страху»)
Січові стрільці, сміливі, відверті, відважились мати цю власну нагороду і цінували її над усе. Вони йшли на Україну, боролись за неї і в неї вірили.
(звучить пісня «О, Україно»)
Ведучий 1
Золотий період стрілецької пісні закінчився навесні 1917 року, коли Січові стрільці демонстративно склали зброю, бо гетьман П.Скоропадський проголосив акт злуки з Росією. Йшли на Україну. Дійшли до Києва. І були зраджені однодумцями у момент слабкості.
Частини УСС, які залишились у австрійській армії після Брестського мирного договору переходять під керівництво Вільгельма фон Габсбурга, відомого під псевдонімом Василь Вишиваний.
Ведучий 2
Туга і біль втрат часто проривалась у піснях – «Накрила нічка», «Повіяв вітер степовий», «Коли ми вмирали».
(звучить пісня «Повіяв вітер степовий»)
Ведучий 3
Після стрільців залишились тільки могили… Навіть пам'ять про них намагалися знищити, в тому числі й забороняючи їхні пісні. Навіть могили нищилися і плюндрувалися…
(звучить пісня «Стрілецькі могили», муз.В.Морозова, сл.Б.Стельмаха)
Ведучий 4
Залишились могили… і пісня. Традиції військової пісні, як і традиції дотримання честі і військової присяги підхорили члени ОУН та Української Повстанської Армії. Саме тоді з'являються маршові пісня «Гей же до бою», «Вставаймо! Нас кличе сурма».
Ведучий 3
Стрілецькі пісні з нами й досі. Веселі й сумні, жартівливі й урочисті, але завжди щирі. Музика М.Вербицького, слова П.Чубинського.
(Звучить Національний Гімн «Ще не вмерла Україна»)