понеділок, 28 січня 2019 р.

План роботи засідання методичного об'єднання


«Затверджую»
Директор НМЦ ПТО
_______ С.М.Микитюк

Дата проведення: 30.01.2019 р.
Час проведення: 9.30-14.00
Місце проведення: ЧПМЛ
План
проведення засідання обласного методичного обєднання викладачів української мови та літератури з проблеми
«Роль групових технологій у формуванні комунікативних компетенцій»

№ з/п
Питання до обговорення
Час
Доповідач
1.                
Реєстрація учасників засіданя
9.30-10.00
В.Жукотинська, методист НМЦ ПТО в Чернівецькій області
2.                
Відкриття засідання.
Візитівка закладу.
10.00-10.30
Микитюк С.М., директор НМЦ ПТО в Чернівецькій області
Марчук М.В., директор ЧПМЛ
3.                
Роль групових технологій у формуванні комунікативних компетенцій учнів.
10.30-11.00
Марич Л.В., голова методичного обєднання

4.                
Відкритий урок з української літератури «Остап Вишня – поет полювання»
11.00-12.00
Якимчук Е.Я., викладач-методист ЧПМЛ
5.                
Круглий стіл (питання до обговорення):
5.1. Формування системних знань на уроках української мови та літератури – запорука успішної підготовки до ЗНО.
5.2. Використання технології критичного мислення на уроках української мови та літератури в світлі реформування освіти (НУШ).
12.00-13.30


В.Жукотинська, методист НМЦ ПТО в Чернівецькій області
6.                
Підсумок роботи.
13.30-13.50
В.Жукотинська, методист НМЦ ПТО в Чернівецькій області,
Марич Л.В., голова методичного обєднання
7.                
Завершення засідання.
13.50-14.00


ЗНО 2019

У 2019 році зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури відбудеться 23 травня.
Випускники закладів загальної середньої освіти, а також учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які в 2019 році здобудуть повну загальну середню освіту мають обрати українську мову і літературу як обов’язковий предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Зміст сертифікаційної роботи з української мови і літератури визначено Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Програму розроблено на основі чинних навчальних програм з української мови і літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.
Сертифікаційна робота з української мови і літератури налічує 58 завдань різних форм і складається з трьох частин: «Українська мова» (33 завдання), «Українська література» (24 завдання) і «Власне висловлення» (одне завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю).
При визначенні результату зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури за шкалою 100-200 балів ураховують тестовий бал, отриманий учасником за виконання всіх завдань сертифікаційної роботи. Визначення тестового бала здійснюється на основі схем нарахування балів за виконання завдань сертифікаційної роботи (подано в Характеристиці сертифікаційної роботи) та Критеріїв оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю.
У процесі визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання за шкалою 100–200 балів буде встановлено поріг «склав/не склав» – мінімальний тестовий бал, який за виконання сертифікаційної роботи може отримати учасник із мінімальним рівнем знань. На основі тестового бала кожного учасника, який подолав поріг «склав/не склав», буде визначено його рейтингову оцінку за шкалою 100–200 балів.
Учасники, які подолають поріг «склав/не склав», зможуть узяти участь у конкурсному відборі до вищих навчальних закладів.
Випускники закладів загальної середньої освіти, а також учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які в 2019 році здобудуть повну загальну середню освіту обов’язково проходитимуть державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Вони отримають оцінку за шкалою 1–12 балів. У процесі визначення результату буде використано тестовий бал, отриманий учасником за виконання завдань № 1–33 частини 1 і завдання № 58 частини 3.
Результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури будуть розміщені на інформаційних сторінках учасників до 13 червня 2019 року.
Детальну інформацію можна знайти на сайті українського центру оцінювання якості освіти.

В січні відзначають 180 роковини Павла Чубинського-- автора слів гімну України

Pavlo Chybynskyi.jpg

Народився 27 січня 1839 р. на хуторі Чубинський (нині — у межах м. Бориспіль, на вулиці Горянській, 14, Київська областьУкраїна; тоді Полтавської губернії) у небагатій дворянській родині відставного офіцера Платона Івановича Чубинського.
Початкову освіту одержав від матері та домашніх учителів. Змалку починає захоплюватися географією, мріє про далекі подорожі. Після закінчення Другої київської гімназії вступає на юридичний факультет Петербурзького університету. Там знайомиться з географом Семеновим-Тянь-Шанським Петром Петровичем, який у свою чергу знайомить Чубинського з видатними географами Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо-Маклаєм.
У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Тарасом ШевченкомМиколою КостомаровимП. КулішемВ. Білозерським, братами Михайлом, Василем, Іваном та Олександром Лазаревськими та іншими. Після мітингу проти розправи над учасниками варшавської маніфестації Чубинського виключають з університету, і він деякий час живе на Чернігівщині, у селі Ропша.
1861 року захищає в Петербурзі дисертацію «Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії» і здобуває науковий ступінь кандидата правознавства.
Повернувшись в Україну, впродовж 18611862 років пише статті для «Основи»: «Значення могорича у договорі, господарські товариства, найм робітників», «Український спектакль у Чернігові», «Два слова про сільське училище», «Ярмарок у Борисполі», співпрацює з «Черниговским листком», де публікує матеріал «Декілька слів про значення казок, прислів'їв та пісень для криміналіста», та з «Киевскими губернскими ведомостями», в яких побачила світ його «Програма для вивчення народних юридичних звичаїв у Малоросії» (1862).
У цей час намагається відкрити безкоштовну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади. Належав до течії хлопоманів. 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об'єдналися в Громаду, серед перших членів якої були Павло Чубинський, Володимир АнтоновичПавло ЖитецькийТадей Рильський тощо. Проти Громади невдовзі було заведено кримінальну справу, почалося слідство. У вересні того року в Золотоніському повіті поліція виявила прокламацію українською мовою «Усім добрим людям».
Тієї осені 1862 року Павло Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», що став національним гімном українського народу. 17 січня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» (за українську діяльність) на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Туди ж висилають громадівця Петра Єфименка та його дружину, історика Олександру Єфименко.
Через рік він оселяється в Архангельську, де працює судовим слідчим, потім секретарем губернського статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. Сім років у засланні в Архангельську українець Чубинський працював на російську науку, зокрема написав дослідження про ярмарки в архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дослідив юридичні звичаї в губернії тощо.
Очолював експедицію з вивчення Печорського краю і Заполярного Уралу. За його ініціативою була відправлена експедиція навіть на Нову Землю (невипадково, що українські полярники, які відправляються на зимівлю в Антарктиду, покладають квіти до пам'ятної дошки Чубинського на будинок гімназії, де він навчався).[1]
У 1869 р. дістає дозвіл про повернення до України. Узимку 1869 року перебирається в Петербург, стає дійсним членом Географічного товариства та у травні 1870 року очолює етнографічно-статистичну експедицію в Південно-Західному краї. Протягом двох років експедиція досліджувала Київську, Волинську, Подільську губернії України, частини Мінської, Гроднянської (Білорусь), Люблінської і Седловецької губерній (Польща) та Бессарабію, де компактно проживали українці.
18731875 — секретар (1875—1876 — заступник голови) Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
У 1876 р. Чубинського було вислано з Києва із забороною проживати в малоросійських і столичних губерніях. За допомогою президії Російського географічного товариства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі.
У 1879 р. Чубинський тяжко захворів, його розбив параліч, і він до кінця життя був прикутий до ліжка.
Помер 17 січня 1884 р. Прощалися з Чубинським у Церква Різдва Христового. Похований у Борисполі на Книшовому кладовищі.
Кобилянська Ольга2.jpg

О́льга Кобиля́нська

Українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині. Народилася 27 листопада 1863, м. Ґура-Гумораповіт СучаваГерцогство БуковинаАвстро-Угорщина, нині м. ҐурагумораРумунія. Померла 21 березня1942Чернівці.

середа, 21 листопада 2018 р.

Поезія, подарована Богом


Вчора, 20 листопада, відбувся творчий вечір поета з Прикарпаття Богдана Томенчука. Поетична зустріч Богдана Томенчука в палаці «Академічний» поєднала поезію і музику.
Автор читав власні поезії, які пронизані теплою душевністю, глибоким ліризмом й водночас невгамовним болем, журбою. У них гармонійно переплітаються пейзажна лірика й гострий реалізм. Природа людської сутності розкривається в творчості автора крізь призму тлінності життя.
Богдан Томенчук добре знаний на Прикарпатті, як директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти, і – як поет. Нещодавно світ побачила ще одна книга Богдана Томенчука  «Жінка з одного вірша».
Учительство із захватом взяло участь у творчому вечорі

понеділок, 5 листопада 2018 р.

9 листопада – День української писемності та мови

9 листопада в Україні щороку відзначається Свято української писемності та мови. За православним календарем – це день ушанування пам'яті Преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор-літописець став прабатьком української писемної мови. Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
Свято було започатковано Указом президента України від 6 листопада 1997 року № 1241/97. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.
У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українська мова належить до найпоширеніших мов світу.
Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.
Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо ще за трипільської доби.
Кілька століть нас привчали до думки про нібито "вторинність" української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.
Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить "Повість врем’яних літ" (або "Повість минулих літ"), написана на початку XII століття.
Автором "Повісті" вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.). Також його перу належать житія святих…
Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Не говори: в нас мова солов'їна
Бо мова вище, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Глибинна таємниця правіків.
Вона нуртує джерелом криничним,
Із попелища феніксом встає.
Для нації вона гарант на вічність,
Тому її так люто ворог б'є.
Все заберуть, а залишилось слово.
Знов до життя повернемося ми.
Лише тому, що не пропала мова,
То й ми ще наче люди між людьми.
Без мови – не створити нам держави,
Доріг тернистих – не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві –
Стіною стань і мову захисти!
Річ не про те, що мова солов'їна,
Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Космічна нерозгаданість віків.
                              Микола Лотоцький
Зі святом Вас, шанувальники рідного слова!
 
Електронні адреси матеріалів до Дня української мови та писемності: