Засумуй, трембіто!
(сценарій літературно-музичного заходу)
Розробила
викладач української мови
та літератури ЧПЛАС
Денисова
Ольга Робертівна
Мета: засобами виразного читання та співу відтворити красу
стрілецьких пісень; сприяти удосконаленню навичок учнів робити аналіз поетичних
творів, розумінню глибинності змісту пісні, вихованню у підлітків почуття
гордості за героїчне минуле свого народу, патріотизму та історичної пам’яті;
прищеплювати любов до військово-патріотичної пісні.
Обладнання:
мультимедійний проектор, ноутбук, презентація «Українські січові стрільці»;
Відеотека:
2. «Ой у лузі червона калина»
6. «Не сміє бути в нас страху»
8. «Повіяв вітер степовий»
|
Ведучий 1
|
(на тлі пісні Б. Лепкого «Чуєш, брате мій»)
Українське військо як таке має давню історію: Трипілля,
анти, княже військо, на якому постала Київська Русь, козацтво… Але у ХХ
століття Україна увійшла без власного війська, розділена між Австрією та
Росією
Але, як відомо, початок століття зазвичай приносить
зміни
|
|
Ведучий 2
|
Така історія…
Кажуть, якщо зібрати всі пісні, збережені і втрачені,
розташування їх у хронологічному порядку, то вийде співана історія України,
частиною якої є історія українського війська.
Сьогодні говоримо про пісні Легіону Українських Січових
Стрільців. Кожна стрілецька пісня – це мить з життя молодих спраглих до волі
юнаків, які хотіли жити, радіти, творити.
|
|
Ведучий 3
|
Через сплюндровані могили і повалені березові хрести, з
далеких доріг, битих стрілецькими ногами, вона вривається знову, як згадка
про волю. Квіткою-незабудкою знову розцвітає на неопалимих купинах вдячної
людської пам’яті.
|
|
Ведучий 4
|
Ще не вдаряла блискавками об схили Карпат, не шаліла
ураганом по степах України, а для неї народ віддавав зі своєї скарбниці
мелодії і слова, аби була вічною, як їх творець і його одвічне прагнення до
волі.
|
|
Ведучий 1
|
Ще не було навіть перших добровільних формувань
Українських Січових Стрільців, а вже була «Ой у лузі червона калина», яка
після боїв над Стрипою сприймалася як гімн стрілецтва. Автором її був Степан
Чарнецький, поет, автор тодішніх популярних пісень, а перед війною ще й
директор та режисер українського театру під проводом «Руської бесіди»
|
|
Ведучий 2
|
Потребували пісень. Першими піснями, які взяло у свої
ранці Стрілецтво, були «Не пора» Івана Франка, вже готові народні пісні,
здебільшого жовнярської та рекрутської тематики, героїчні та патріотичні
пісні або такі авторські твори, які стали народними – «Верховино, світку ти
наш» Миколи Устияновича, «Над Прутом у лузі» Сидора Воробкевича та чимало
інших.
|
|
Ведучий 3
|
Кожна стрілецька пісня – це історія Стрілецтва, організація
якого починається з серпня 1914 року. Утворився Український легіон або інакше
– Легіон УСС із добровольців з товариств «Січ», «Сокіл», «Пласт». Тут була
юнь і краса галицької землі, згуртована, аби визволити Велику Україну з
віковічних царських кайданів.
(звучить пісня «Ой у лузі червона калина»)
|
|
Ведучий 4
|
Йшла маленька Україна в бій, аби визволити Велику, а
разом з нею і себе. Поки йшли бої, не було часу творити пісні. Пристосовували
до своїх потреб мирні пісні. Так сталося і з піснею «Ой із-за гори».
|
|
Ведучий 1
|
Перші бої. Перші полеглі. Перші спогади про загиблих
товаришів, які ще вчора були поруч. Спогади про переможний бій у Карпатах на
горі Маківці, що відбувся у травні 1915 року, створили і дві перші перлини
стрілецької пісні Михайла Гайворонського. Одна з них – «Питається вітер
смерти», яка у стрільців прийнялась як плач за загиблими. Слова її належать
Юрієві Шкрумеляку.
(Звучить пісня «Питається вітер смерти»)
|
|
Ведучий 2
|
Але січові стрільці – то молоді люди. На відпочинку
душа хоче пісні ліричної. Надзвичайно популярні тоді були пісні Романа
Купчинського «Човен хитається», «Гей видно село», «Їхав козак на війноньку».
Звучать жартівливі пісні Левка Лепкого про самих же
стрільців, бо вони, як і ви, не здатні довго журитися: «Бо війна війною» (про
сотника Івана Цяпку – реальну особу), «Зажурились галичанки». Пісні про
історичних осіб – часте явище у творчості поетів УСС.
(Звучить пісня «Бо війна війною»)
|
|
Ведучий 3
|
Стрілецьке військо постійно перебувало в русі, а пісня,
особливо авторська, потребує бодай якогось супроводу. Тому найуживанішим
інструментом стає.. звичайна гітара.
А де молоді хлопці – там і любовні пригоди. Надзвичайно
популярною тоді була пісня «Пиймо, друзі» (про зраду дівчини через каліцтво
стрільця), яка стала гімном неодруженої частини стрілецтва і співалась в анти
феміністичному настрої.
(звучить пісня «Пиймо друзі»)
|
|
Ведучий 4
|
Окремі коші створювали собі гімни свого формування.
Старшини і хорунжі, нагороджені орденом Лицарів Залізної Остроги, мали свої
пісні, котрі співали як гімн. Серед них і пісня Романа Купчинського «Не сміє
бути в нас страху».
(звучить пісня «Не сміє бути в нас страху»)
Січові стрільці, сміливі, відверті, відважились мати цю
власну нагороду і цінували її над усе. Вони йшли на Україну, боролись за неї
і в неї вірили.
(звучить пісня «О, Україно»)
|
|
Ведучий 1
|
Золотий період стрілецької пісні закінчився навесні
1917 року, коли Січові стрільці демонстративно склали зброю, бо гетьман
П.Скоропадський проголосив акт злуки з Росією. Йшли на Україну. Дійшли до
Києва. І були зраджені однодумцями у момент слабкості.
Частини УСС, які залишились у австрійській армії після
Брестського мирного договору переходять під керівництво Вільгельма фон
Габсбурга, відомого під псевдонімом Василь Вишиваний.
|
|
Ведучий 2
|
Туга і біль втрат часто проривалась у піснях – «Накрила
нічка», «Повіяв вітер степовий», «Коли ми вмирали».
(звучить пісня «Повіяв вітер степовий»)
|
|
Ведучий 3
|
Після стрільців залишились тільки могили… Навіть
пам'ять про них намагалися знищити, в тому числі й забороняючи їхні пісні.
Навіть могили нищилися і плюндрувалися…
(звучить пісня «Стрілецькі могили», муз.В.Морозова,
сл.Б.Стельмаха)
|
|
Ведучий 4
|
Залишились могили… і пісня. Традиції військової пісні,
як і традиції дотримання честі і військової присяги підхорили члени ОУН та
Української Повстанської Армії. Саме тоді з'являються маршові пісня «Гей же
до бою», «Вставаймо! Нас кличе сурма».
|
|
Ведучий 3
|
Стрілецькі пісні з нами й досі. Веселі й сумні,
жартівливі й урочисті, але завжди щирі. Музика М.Вербицького, слова
П.Чубинського.
(Звучить Національний Гімн «Ще не вмерла Україна»)
|
Немає коментарів:
Дописати коментар